Денис Комарницький народився 20 січня 1978 року в Києві. У 2000 році закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Політична кар'єра почалася в середині 2000-х — у часи, коли мером Києва був Леонід Черновецький, а навколо мерії формувалася потужна мережа бізнес-інтересів, пов'язаних із землею, комунальною власністю та будівництвом.
У 2006 році Комарницький став депутатом Київради V скликання від Блоку Леоніда Черновецького, а в 2008-му переобрався на VI скликання — знову від тієї ж політичної сили. Паралельно він очолив Християнсько-ліберальну партію України та її київську міську організацію — невелику партійну структуру, яка для багатьох регіональних бізнесменів того часу слугувала зручною юридичною оболонкою для участі у виборах і збереження депутатської недоторканності.
Саме в ці роки, за версією журналістів-розслідувачів, Комарницький почав вибудовувати мережу контактів у Київраді та КМДА, яка пережила і зміну мера, і кілька скликань ради. Коли термін його депутатських повноважень закінчився, Комарницький не пішов з публічного поля остаточно — він перейшов у статус впливового бізнесмена, чий вплив на земельні питання столиці, як стверджують джерела видань Главком та Bihus.Info, був більшим, ніж у багатьох офіційних посадовців.
Ще у 2020 році розслідувачі Bihus.Info звернули увагу на підприємницьку діяльність структур, пов'язаних із Комарницьким: компанії, що мали стосунок до нього або його близького оточення, отримували від міської влади будівельні та інфраструктурні тендери на мільярдні суми. У публічному просторі за Комарницьким закріпилося прізвисько «смотрящий за Києвом» — термін, запозичений із кримінального жаргону і вживаний журналістами для позначення людини, яка неформально контролює розподіл ресурсів у певній сфері чи на певній території, не маючи при цьому офіційної посади.
Ця репутація — «людини, з якою треба узгоджувати» — стала ключовою для розуміння того, як саме, за версією слідства, у 2020-х роках побудована схема земельної корупції в Київраді: формальні рішення ухвалюють депутати й посадовці КМДА, але координація — хто, коли і яку ділянку отримає — відбувається поза межами офіційних кабінетів.
6 лютого 2025 року НАБУ та САП оголосили про результати багаторічної операції під умовною назвою «Чисте місто». За даними слідства, упродовж 2023–2024 років в Україні діяла організована злочинна група, яка системно заволодівала комунальними та державними земельними ділянками в Києві — переважно у привабливих для забудови локаціях.
Механізм, який слідчі та журналісти охрестили «туалетною схемою», виглядав так: на обрану земельну ділянку підконтрольні особи оформлювали право власності на неіснуючу капітальну споруду — найчастіше йшлося про невеликі об'єкти на кшталт громадських вбиралень, кіосків чи тимчасових споруд, які реєструвалися в державних реєстрах, хоча фізично на місці нічого подібного не було або стояла зовсім інша, дрібна конструкція. Маючи на руках документи про право власності на «об'єкт нерухомості», ці особи зверталися до Київради із заявою про передачу в оренду чи власність земельної ділянки «для обслуговування» цієї споруди — а земельне законодавство дозволяє надавати такі ділянки без проведення земельних торгів (аукціонів), якщо йдеться про обслуговування вже наявної будівлі.
У такий спосіб, за даними НАБУ, у 2023–2024 роках група вже встигла заволодіти однією ділянкою в центрі Києва вартістю близько 11,6 млн грн, а ще щодо шести ділянок сумарною вартістю понад 83,7 млн грн здійснювалися активні спроби заволодіння на момент викриття схеми. Загальна сума — близько 95 млн грн комунального майна територіальної громади Києва.
Слідство та журналістські розслідування назвали цілу низку посадовців і депутатів, чия діяльність, за версією НАБУ і САП, була пов'язана з організацією Комарницького:
Петро Оленич — заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, до 2021 року очолював Департамент земельних ресурсів КМДА. Отримав підозру у створенні злочинної організації та заволодінні землею, заставу 15 млн грн вніс і вийшов на свободу, а в березні 2025 року звільнений з КМДА за угодою сторін.
Михайло Терентьєв — голова постійної комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, депутат від «УДАР Віталія Кличка». Саме ця комісія попередньо розглядає всі земельні питання перед винесенням на сесію ради. Отримав підозру та заставу близько 20 млн грн, рекомендований УДАРом до відкликання з Київради.
Олена Марченко — депутатка Київради від ВО «Батьківщина», членкиня тієї ж земельної комісії. Отримала найбільшу заставу серед усіх фігурантів — 50 млн грн.
Юрій Леонов — перший заступник директора КП «Спецжитлофонд», та Олексій Мушта — заступник директора КП «Київблагоустрій». За версією слідства, саме через підконтрольні комунальні підприємства й підшукування «довірених осіб» оформлювалися права власності на фіктивні споруди. Обидва вийшли під заставу 4,5 млн грн та 7,5 млн грн відповідно.
Крім того, у грудні 2025 року стало відомо про нову підозру — цього разу Олександру Спасибку, ще одному екс-заступнику голови КМДА з питань земельних ресурсів, якому інкримінують замах на заволодіння двома ділянками на суму понад 19,5 млн грн за тією ж схемою.
Також у медіа фігурував секретар Київради Володимир Бондаренко — Bihus.Info оприлюднило записи, на яких голос, ідентифікований журналістами як його, обговорює з Комарницьким формування порядку денного засідань ради. Офіційної підозри Бондаренку у цій справі не висувалося, він проходить як свідок.
Ключовим джерелом доказів у справі стали аудіозаписи, зроблені, за даними слідства, в кабінеті Комарницького в бізнес-центрі «IQ» на вулиці Болсунівській у Києві — там, як стверджують журналісти, регулярно відбувалися наради за участю депутатів, посадовців КМДА та керівників комунальних підприємств, на яких узгоджувалися конкретні земельні питання перед їх розглядом у Київраді.
27 лютого, а також 10 і 31 березня 2025 року Bihus.Info опублікувало серію матеріалів із розшифровками цих записів під загальною назвою «вигадували будівлі, щоб красти землю». На записах, за словами журналістів, чути, як учасники нарад обговорюють конкретні земельні ділянки, статус документів на «об'єкти нерухомості», які ще належить оформити, та те, які депутати голосуватимуть «за» на черговому засіданні комісії чи сесії.
За версією журналістів, кабінет приватної особи без жодної офіційної посади протягом років фактично виконував функцію «погоджувального органу» для земельних рішень Київради — паралельної структури, рішення якої передували офіційним голосуванням депутатів.
Після публікації записів і оголошення підозр більшість фігурантів отримали запобіжні заходи у вигляді застав на загальну суму, що обчислюється сотнями мільйонів гривень. Сам Комарницький на момент оголошення підозри в Україні вже не перебував.
За даними журналістів Forbes Ukraine та 24 каналу, Денис Комарницький виїхав за кордон ще до того, як НАБУ та САП публічно оголосили про операцію «Чисте місто» — за версією слідства, він міг отримати інформацію про підготовку підозр заздалегідь. Станом на лютий-березень 2025 року Комарницький перебував в Австрії, у Відні.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно (in absentia) розглянув клопотання слідства і наклав арешт на майно Комарницького в Україні — як гарантію виконання можливого вироку та відшкодування збитків. Сам Комарницький був оголошений у міжнародний розшук.
Окрім підозри в організації злочинної організації та заволодінні землею, у 2025 році Комарницькому повідомили про ще одну, окрему підозру — в ухиленні від сплати податків на суму близько 12 мільйонів гривень. За даними слідства, ця схема стосувалася діяльності підприємств, пов'язаних з бізнесом Комарницького, і не була безпосередньо частиною земельної «туалетної схеми», але розглядається як частина загальної картини його фінансової діяльності.
Слідство також встановило, що в орбіті Комарницького працювали його помічники — Аліса Соболь та Олена Богославська, яких також оголошено в розшук як осіб, причетних до організації злочинної діяльності.
Справа Комарницького цікава не лише масштабом сум — 95 мільйонів гривень землі це багато, але для Києва не рекордна цифра. Її особливість — у тому, що в центрі схеми, за версією НАБУ і САП, перебуває людина без жодної офіційної посади в органах місцевого самоврядування чи виконавчої влади міста.
Формально Комарницький — приватна особа, бізнесмен, екс-депутат, голова невеликої партії. Але якщо версія слідства підтвердиться в суді, це означатиме, що ключові земельні рішення Київради — про передачу ділянок без аукціону, про статус «об'єктів» на цих ділянках — роками де-факто узгоджувалися не в залі засідань і не в кабінетах КМДА, а в приватному офісі людини, яка формально до системи влади не належить.
Саме тому в матеріалах справи фігурують відразу кілька чинних на момент викриття посадовців найвищого рівня — заступники голови КМДА, голова профільної комісії Київради, керівники комунальних підприємств. Якщо версія обвинувачення витримає перевірку судом, «Чисте місто» може стати одним із найбільших прецедентів притягнення до відповідальності за корупцію в системі управління комунальною землею Києва за всю історію незалежної України.
Денис Комарницький пройшов шлях від депутата Київради часів Леоніда Черновецького до неформального центру впливу, який журналісти роками називали «смотрящим за Києвом» — і саме в цій ролі, за версією НАБУ і САП, він організував злочинну схему заволодіння столичною землею через фіктивні споруди та оформлення ділянок в обхід торгів. У його орбіті опинилися заступники голови КМДА, депутати земельної комісії Київради та керівники комунальних підприємств — частина з них вже отримала підозри та внесла застави на десятки мільйонів гривень.
Сам Комарницький, за наявними даними, виїхав з України ще до оголошення підозр, перебуває в розшуку, а його майно заарештоване заочним рішенням ВАКС. Справа залишається в активній стадії розслідування, нові підозри іншим фігурантам (як-от Олександру Спасибку у грудні 2025 року) з'являються й донині — що свідчить про те, що масштаб «туалетної схеми» може виявитися ще більшим, ніж було відомо на момент перших оголошень у лютому 2025-го.
Матеріал підготовлено на основі публікацій Bihus.Info, Forbes Ukraine, Главкому, КиївВлади, Kashtan News, 24 каналу та Telegraf. Підозри правоохоронних органів не є вироком суду. Особи, згадані у матеріалі, вважаються невинуватими до набрання вироком законної сили.