Комунальне підприємство «Київзеленбуд» виконавчого органу Київської міської ради відповідає за озеленення та утримання зелених насаджень міста: висадку дерев і кущів, облаштування квітників, утримання газонів у парках, скверах та на вулицях, а також низку супутніх робіт із благоустрою — від встановлення лавок і урн до ремонту доріжок у паркових зонах. Бюджет, який щороку проходить через підприємство у вигляді тендерів на ці роботи, обчислюється сотнями мільйонів гривень — і саме це робить «Київзеленбуд» одним із найпривабливіших комунальних підприємств для організації відкатних схем.
Особливість сфери озеленення та благоустрою — у складності об'єктивної верифікації обсягів виконаних робіт. Скільки саме кубометрів родючого ґрунту завезено на конкретну клумбу, скільки саджанців конкретного виду й віку висаджено, у якому стані перебував газон до й після косіння — усе це піддається набагато менш точній перевірці постфактум, ніж, наприклад, обсяг укладеного асфальту чи кількість встановлених ліхтарів. Це створює широкий простір для завищення кошторисів та оплати робіт, які виконані лише частково або не виконані взагалі.
За версією слідства, керівництво КП «Київзеленбуд» побудувало системну схему, за якою компанії, що бажали отримати тендер на озеленення чи благоустрій від підприємства, мали погодитися повернути керівництву 15% від суми контракту готівкою. Цей відсоток фактично ставав «вхідним квитком» для участі в розподілі бюджетних коштів підприємства — підрядники, які відмовлялися від таких умов, на тендери підприємства фактично не допускалися або програвали лояльнішим до схеми конкурентам.
Отримані в такий спосіб кошти, за версією слідства, розподілялися між керівниками підприємства, які брали участь у схемі — серед них фігурують прізвища Бахмата, Лукаша та Гори, які обіймали керівні посади в КП «Київзеленбуд» і безпосередньо впливали на проведення тендерних процедур та підписання актів приймання виконаних робіт.
За результатами розслідування правоохоронні органи повідомили про підозру керівникам КП «Київзеленбуд», а суд, розглядаючи питання про запобіжний захід, призначив кожному з трьох фігурантів — Бахмату, Лукашу та Горі — заставу у розмірі 51,4 мільйона гривень. Це один із найвищих розмірів застави серед усіх фігурантів антикорупційних справ, пов'язаних із комунальними підприємствами Києва — він відображає оцінку слідством масштабу збитків, завданих бюджету міста внаслідок діяльності схеми протягом тривалого періоду.
Те, що застава призначена в однаковому розмірі одразу трьом фігурантам, опосередковано свідчить про те, що слідство розглядає їхню роль у схемі як рівнозначну — тобто йдеться не про одного «головного» організатора та підпорядкованих виконавців, а про групу керівників, які спільно ухвалювали рішення про розподіл тендерів та подальший розподіл отриманих коштів.
Коли застава у десятки мільйонів гривень призначається одразу трьом керівникам одного комунального підприємства в однаковому розмірі, це говорить про те, що слідство бачить перед собою не поодинокі епізоди хабарництва, а скоординовану, тривалу й добре організовану систему — інакше оцінити «вклад» кожного учасника окремо було б практично неможливо.
Якщо версія слідства про систематичне відкатування 15% від суми кожного тендеру відповідає дійсності, це означає, що щонайменше така частка бюджету, виділеного на озеленення та благоустрій Києва, не дійшла до фактичного виконання робіт — або була компенсована підрядниками за рахунок зниження якості робіт, використання дешевших матеріалів (наприклад, саджанців гіршої якості або меншого віку, ніж зазначено в кошторисі) чи зменшення фактичних обсягів виконаного.
Для пересічного кияни це означає одне: новий сквер, який виглядає менш доглянутим, ніж обіцяла презентація проєкту, дерева, які не приживаються після висадки й потребують повторної заміни за бюджетні кошти, газони, які потребують ремонту вже за рік після «капітального» оновлення — усе це може бути не наслідком об'єктивних труднощів (клімату, шкідників тощо), а прямим результатом того, що частина коштів, призначених на якісне виконання робіт, була виведена через схему відкатів ще до початку робіт.
Справа керівництва КП «Київзеленбуд» — Бахмата, Лукаша та Гори — є одним із найбільш показових прикладів системної корупції в комунальному господарстві Києва: схема відкатів у розмірі 15% від суми тендерів, за версією слідства, діяла системно, охоплювала ключові керівні посади підприємства і призвела до призначення одних з найвищих застав серед усіх відомих справ цього циклу — по 51,4 млн грн на кожного з трьох фігурантів.
Подальший розгляд справи в суді має встановити, чи підтверджується версія слідства доказами, та визначити правову кваліфікацію дій кожного з фігурантів. До набрання законної сили відповідним вироком суду всі особи, згадані в матеріалі, вважаються невинуватими.
Матеріал підготовлено на основі публікацій журналістських розслідувань про діяльність комунальних підприємств Києва. Підозри правоохоронних органів не є вироком суду. Усі особи, згадані у матеріалі, вважаються невинуватими до набрання вироком законної сили.