КП «Київпастранс» — один з найбільших транспортних операторів столиці, на балансі якого перебуває значна частина тролейбусного, трамвайного та автобусного парку Києва, а також інфраструктура для їх обслуговування — депо, контактні мережі, колійне господарство. Бюджет підприємства формується переважно з міської казни та субсидій, а закупівлі — від палива та шин до капітального ремонту трамвайних колій — щороку обчислюються сотнями мільйонів гривень.
Саме масштаб і непрозорість закупівель «Київпастрансу» роками привертали увагу журналістів-розслідувачів. Bihus.Info ще раніше публікувало матеріали про те, що фірми, пов'язані з родичами керівництва підприємства, вигравали будівельні підряди на сотні мільйонів гривень. У 2024–2025 роках ця тема отримала кримінальне продовження: правоохоронці почали системно перевіряти конкретні тендери підприємства за останні роки.
Павло Кирилюк обіймав на підприємстві посади директора з виробництва та виконувача обов'язків заступника генерального директора — тобто входив до вузького кола топменеджменту, що безпосередньо підписує договори з постачальниками та підрядниками. Саме право підпису на договорах і актах виконаних робіт робить таку посаду критично важливою для будь-якої схеми, пов'язаної із завищенням вартості закупівель чи фіктивним виконанням робіт.
Юрій Курбала очолював «Дирекцію з будівництва та утримання об'єктів транспортної інфраструктури та допоміжних споруд» — структурний підрозділ, безпосередньо відповідальний за супровід будівельних і ремонтних проєктів підприємства, включно з колійним господарством трамвайних ліній.
На початку 2024 року обидва були звільнені з підприємства — на тлі перевірок та слідчих дій щодо їхньої діяльності на попередніх посадах.
У центрі справи — реконструкція трамвайної лінії від вулиці Милославської до залізничної станції «Дарниця» в Дарницькому районі Києва. За версією слідства, ще до оголошення нового тендеру на розробку проєктної документації для цієї реконструкції відповідна документація вже була раніше замовлена та оплачена підприємством — тобто новий тендер, за оцінкою слідчих, був «абсолютно невиправданим»: підприємство фактично замовляло і оплачувало роботу, яку вже мало.
За версією слідства, Кирилюк і Курбала забезпечили перемогу в цьому тендері компанії, підконтрольній зацікавленим особам, яка згодом надала фіктивні експертні висновки на послуги, що фактично не надавалися. У результаті, як стверджують слідчі, бюджету було завдано збитків у розмірі 13,2 мільйона гривень — це 16% від загальної вартості контракту, тобто приблизно та частка, яку в подібних схемах зазвичай називають «відкатом».
Тендер з трамвайною лінією виявився не єдиним епізодом у кар'єрі Кирилюка, що зацікавив слідчих. За даними правоохоронців, йому повідомили про підозру одразу за трьома окремими кримінальними справами — щодо завищення цін і фіктивних послуг при закупівлі дизельного пального, при закупівлі автомобільних шин (пневматичних) та при замовленні проєктних робіт. Сумарні збитки бюджету за цими трьома епізодами слідство оцінило у понад 25 мільйонів гривень.
Підозри Кирилюку були пред'явлені за статтями про розтрату бюджетних коштів, зловживання службовим становищем та службове підроблення — класичний для подібних справ «букет» статей, що відображає не одноразовий епізод, а системну практику завищення вартості закупівель протягом тривалого часу на різних напрямках діяльності підприємства.
Окремо від конкретних кримінальних проваджень щодо Кирилюка та Курбали, Служба безпеки України проводила ширшу перевірку фінансово-господарської діяльності «Київпастрансу». За результатами цієї перевірки, СБУ встановила ознаки можливого привласнення коштів підприємства на суму близько 406 мільйонів гривень через щонайменше вісім компаній-контрагентів протягом 3,5 років.
Якщо конкретні підозри Кирилюку та Курбалі стосуються десятків мільйонів гривень за окремими тендерами, то загальна оцінка СБУ — сотні мільйонів — свідчить про те, що схема із завищенням вартості робіт і фіктивними посередниками могла бути не винятком, а звичною практикою закупівельної діяльності підприємства протягом кількох років поспіль.
За іншими, ще ширшими оцінками, які фігурували в медіа щодо можливих масштабів зловживань на підприємстві за більш тривалий період, фігурувала навіть сума у 2,5 мільярда гривень — хоча ця цифра стосується радше загальної картини фінансових порушень на підприємстві за роки, а не доведеної в суді шкоди в межах конкретних кримінальних проваджень.
Окрім справи про тендер з документацією, журналісти повідомляли про окремий епізод, у якому правоохоронці затримали посадовців «Київпастрансу» за вимагання «відкату» за ремонт трамвайних колій — підозрювані вимагали від підрядника частку коштів за контрактом як умову підписання актів виконаних робіт. Цей епізод ілюструє ту саму логіку, що й справа Кирилюка-Курбали: контроль над підписанням актів виконаних робіт у комунальному підприємстві перетворюється на інструмент стягнення неформальної «плати» з підрядників.
Станом на лютий 2025 року Павло Кирилюк перебував під домашнім арештом з додатковими вимогами щодо застави. Обвинувальний акт щодо Кирилюка та Курбали у справі про тендер з трамвайною лінією перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Як і в усіх подібних справах, остаточну оцінку доказам та правову кваліфікацію дій підозрюваних може дати лише суд.
Справа Кирилюка та Курбали — приклад того, як комунальне підприємство транспортної інфраструктури, що щодня перевозить сотні тисяч киян, може одночасно бути майданчиком для системного виведення бюджетних коштів через закупівлі. На відміну від земельних схем «Чистого міста», тут у центрі уваги — не земля чи нерухомість, а звичайні господарські операції: проєктна документація, паливо, шини, ремонт колій. Саме це робить подібні схеми менш помітними для громадськості — і водночас, за оцінками СБУ, потенційно набагато масштабнішими за сумою завданих збитків.
Справа залишається на стадії судового розгляду. Кирилюк і Курбала, як і всі підозрювані, вважаються невинуватими до набрання законної сили обвинувальним вироком.
Матеріал підготовлено на основі публікацій РБК-Україна, КиївВлади, NV, Бабеля, NewsWeek Україна, Bihus.Info та Суспільного Київ. Підозри правоохоронних органів не є вироком суду. Кирилюк П. та Курбала Ю. вважаються невинуватими до набрання вироком законної сили.