Комунальне підприємство «Спецжитлофонд» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) — структура, основне завдання якої формально звучить нешироко і непублічно: управління службовим житловим фондом міста, тобто квартирами, які надаються в користування на час виконання певних службових обов'язків (наприклад, працівникам комунальних служб, медикам, вчителям за програмами службового житла), а також частиною соціального та гуртожитського фонду, що перебуває на балансі територіальної громади Києва.
На перший погляд, підприємство, що опікується службовими квартирами, мало б бути на периферії земельних схем — адже основний предмет «Чистого міста», за версією НАБУ і САП, це земельні ділянки під комерційну забудову, а не житловий фонд. Однак саме в цьому й полягає особливість розкритої схеми: за версією слідства, для оформлення «туалетної схеми» — реєстрації прав власності на фіктивні (неіснуючі) капітальні споруди з подальшим отриманням під них земельних ділянок «для обслуговування» в обхід торгів — організаторам потрібні були підконтрольні юридичні особи та посадовці, які мали б формальні підстави бути дотичними до об'єктів нерухомості та балансоутримання майна в Києві. Комунальні підприємства, на балансі яких перебувають десятки і сотні об'єктів нерухомості по всьому місту, ідеально підходять для такої ролі — серед об'єктів на балансі завжди можна знайти такий, навколо якого можна оформити потрібні документи, не привертаючи зайвої уваги.
Юрій Леонов обіймав посаду першого заступника директора КП «Спецжитлофонд» — другої за впливовістю позиції на підприємстві після безпосередньо директора. У комунальних підприємствах Києва саме перший заступник директора часто відповідає за оперативне управління майновим комплексом: підписання актів, погодження технічної документації, супровід питань, пов'язаних з балансоутриманням об'єктів та земельних ділянок під ними.
Саме ця функція — оперативне погодження документів щодо об'єктів нерухомості та прилеглих земельних ділянок — за версією слідства, і стала точкою дотику КП «Спецжитлофонд» зі схемою Дениса Комарницького. Хоча детальний опис конкретної ролі Леонова в матеріалах справи, оприлюднених у відкритому доступі, менш деталізований, ніж щодо заступника голови КМДА Петра Оленича чи депутатів земельної комісії, сам факт включення першого заступника директора профільного комунального підприємства до списку підозрюваних у справі про організовану злочинну діяльність свідчить про системний, а не точковий характер схеми: вона, за версією слідства, охоплювала не лише орган, що приймає рішення (Київрада, КМДА), а й структури, які технічно забезпечують документообіг навколо об'єктів нерухомості.
6 лютого 2025 року НАБУ та САП оголосили про результати багаторічної операції «Чисте місто». Серед фігурантів — Денис Комарницький (за версією слідства, організатор), заступник голови КМДА Петро Оленич, голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв, депутатка Київради Олена Марченко, заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта — і Юрій Леонов.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Леонову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 4,5 мільйона гривень. Для порівняння: застава депутатки Марченко становила 50 млн грн, заступника голови КМДА Оленича — 15 млн грн, голови земельної комісії Терентьєва — близько 20 млн грн, заступника директора КП «Київблагоустрій» Мушти — 7–7,5 млн грн. Застава Леонова виявилася найменшою серед усіх фігурантів справи.
18 березня 2025 року, за даними «Слово і Діло» та інших видань, Юрій Леонов вийшов на свободу під заставу — одночасно зі ще двома фігурантами справи «Чисте місто», депутатом Київради Михайлом Терентьєвим та заступником директора КП «Київблагоустрій» Олексієм Муштою. Те, що троє фігурантів вийшли під заставу синхронно, протягом одного дня, пояснюється просто технічно: внесення коштів застави, перевірка судом їх надходження та оформлення документів про звільнення з-під варти зазвичай відбуваються в межах кількох днів після ухвалення судом рішення про запобіжний захід, і коли кошти на заставу збираються паралельно для кількох фігурантів — їх звільнення часто синхронізується.
П'ятьма днями раніше, 13 березня 2025 року, мер Києва Віталій Кличко вже повідомив про кадрові рішення щодо посадовців, які фігурують у матеріалах справи «Чисте місто» та публікаціях Bihus.Info. Того дня з посад були звільнені заступник голови КМДА Петро Оленич, заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта — і Юрій Леонов з посади першого заступника директора КП «Спецжитлофонд». УДАР також рекомендував Київраді відкликати з посади голову земельної комісії Михайла Терентьєва.
Звільнення Леонова, Мушти та Оленича в один день — 13 березня 2025 року, через місяць після оголошення підозр НАБУ і САП — стало першою публічною кадровою реакцією мерії на справу «Чисте місто». Утім, на момент звільнення всі троє вже мали статус підозрюваних у кримінальному провадженні, а сам факт звільнення з посади жодним чином не впливає на подальший хід розслідування чи судового розгляду.
Щоб зрозуміти роль Леонова, варто пригадати загальну механіку «туалетної схеми», яку описали НАБУ та САП. На обрану земельну ділянку підконтрольні особи оформлювали право власності на неіснуючу капітальну споруду — фіктивний об'єкт нерухомості. Під цей «об'єкт» подавалася заява до Київради про передачу земельної ділянки «для обслуговування», що дозволяло отримати землю без проведення земельних торгів.
Для того, щоб ця схема працювала на практиці, потрібні були щонайменше три елементи: (1) люди, які могли б оформити документи на фіктивні споруди та отримати на них право власності; (2) посадовці, які б погоджували земельні питання на рівні департаментів КМДА та комісій Київради; (3) структури, до балансу чи компетенції яких можна було б «прив'язати» потрібні об'єкти, не викликаючи зайвих питань під час перевірок.
Комунальні підприємства на кшталт «Спецжитлофонду» та «Київблагоустрою», на балансі яких перебувають сотні об'єктів нерухомості та прилеглих територій по всьому місту, за версією слідства, могли виконувати саме третю функцію — або принаймні створювати умови, за яких відповідні документи проходили без додаткового контролю. Точна доказова база щодо конкретних дій Леонова стане відома лише в ході судового розгляду, проте сам факт обрання йому запобіжного заходу та звільнення з посади свідчить, що слідство вважає його причетність до схеми достатньо обґрунтованою для пред'явлення підозри.
Станом на момент публікації цього матеріалу, справа «Чисте місто» перебуває на стадії досудового розслідування та судового розгляду клопотань у Вищому антикорупційному суді. Жоден з фігурантів справи, включно з Леоновим, не визнаний винним судом — усі вони мають статус підозрюваних, і відповідно до презумпції невинуватості вважаються невинуватими до набрання законної сили обвинувальним вироком.
Водночас сама справа продовжує розширюватися: у грудні 2025 року з'явилася нова підозра в межах того ж провадження — екс-заступнику голови КМДА Олександру Спасибку. Це означає, що перелік фігурантів, причетних, за версією слідства, до земельної схеми навколо комунальних підприємств і департаментів КМДА, може ще поповнюватися.
Історія Юрія Леонова — це історія не про публічного політика чи високопосадовця, а про середню управлінську ланку комунального підприємства, яка, за версією НАБУ і САП, виявилася частиною масштабної земельної схеми. Найменша застава серед усіх фігурантів справи «Чисте місто» не применшує серйозності пред'явленої підозри — Леонов, як і інші фігуранти, підозрюється в участі у злочинній організації, — але вказує на те, що в ієрархії схеми, описаної слідством, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» займав менш центральну позицію, ніж заступник голови КМДА чи депутати земельної комісії.
Те, що до справи виявилися причетними не лише органи, які формально ухвалюють рішення про землю (Київрада, департаменти КМДА), а й комунальні підприємства, формальна сфера діяльності яких — житловий фонд та благоустрій, — ілюструє, наскільки розгалуженою, за версією слідства, була мережа, що забезпечувала функціонування «туалетної схеми» протягом 2023–2024 років.
Матеріал підготовлено на основі публікацій Kashtan News, «Слово і Діло», Судово-юридичної газети та КиївВлади. Підозри правоохоронних органів не є вироком суду. Леонов Ю. вважається невинуватим до набрання вироком законної сили.