Олексій Мушта: «Київблагоустрій» і пошук «довірених осіб» для земельної схеми

«Київблагоустрій»: підприємство, яке утримує київські вулиці

Комунальне підприємство «Київблагоустрій» — одна з найбільших комунальних структур столиці, на яку покладено функції утримання територій загального користування: вулиць, тротуарів, парків, скверів, прибудинкових територій, малих архітектурних форм. Це підприємство з тисячами працівників, десятками одиниць техніки і бюджетом, що формується з міської казни щороку.

Заступник директора такого підприємства — посада, яка передбачає управління значною частиною операційної діяльності: від координації бригад благоустрою до підписання актів виконаних робіт і документів, пов'язаних з об'єктами та територіями, що перебувають у віданні підприємства. Саме остання функція — документообіг навколо об'єктів та територій — за версією слідства у справі «Чисте місто», виявилася дотичною до земельної схеми.

«Туалетна схема» потребувала людей

Щоб зрозуміти роль, яку слідство відводить Мушті, варто ще раз пригадати механіку «туалетної схеми», розкритої НАБУ та САП 6 лютого 2025 року. На обрану земельну ділянку оформлювалося право власності на неіснуючу капітальну споруду — фіктивний об'єкт нерухомості, технічний паспорт на який виготовлявся без відповідності реальному стану речей на місцевості. Під цей «об'єкт» подавалася заява до Київради про передачу земельної ділянки «для обслуговування» — і земля переходила в користування без проведення торгів.

Але для того, щоб оформити право власності на «об'єкт», потрібна юридична чи фізична особа, на ім'я якої це право буде зареєстроване. Використовувати для цього напряму імена організаторів схеми — ризиковано: будь-яка перевірка одразу виявить зв'язок між десятками земельних ділянок і кількома відомими прізвищами. Тому в подібних схемах, як правило, використовуються так звані «довірені особи» — люди, формально не пов'язані (на перший погляд) з організаторами, на чиї імена реєструються права власності на потрібні об'єкти та засновуються юридичні особи, що згодом подають заяви до органів влади.

6 лютого 2025: підозра і застава 7,5 млн грн

6 лютого 2025 року, одночасно з іншими фігурантами справи «Чисте місто» — Денисом Комарницьким, Петром Оленичем, Михайлом Терентьєвим, Оленою Марченко та Юрієм Леоновим — Олексію Мушті повідомили про підозру в участі у злочинній організації та сприянні заволодінню комунальною землею Києва в особливо великих розмірах.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Мушті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави. За різними джерелами, розмір застави становив від 7 до 7,5 мільйона гривень — другий за величиною серед фігурантів, безпосередньо не пов'язаних з апаратом КМДА чи депутатським корпусом Київради (більшу заставу серед «технічних» фігурантів отримав лише сам Мушта порівняно з Леоновим, чия застава становила 4,5 млн грн).

18 березня 2025 року Мушта вніс заставу і вийшов з-під варти — одночасно з депутатом Київради Михайлом Терентьєвим та першим заступником директора КП «Спецжитлофонд» Юрієм Леоновим.

13 березня 2025: звільнення в «день великої чистки»

За п'ять днів до виходу під заставу, 13 березня 2025 року, мер Києва Віталій Кличко повідомив про кадрові рішення щодо посадовців, причетних до резонансних справ — насамперед справи «Чисте місто» та публікацій Bihus.Info з розшифровками «плівок Комарницького». Того ж дня були звільнені заступник голови КМДА Петро Оленич, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов — і заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта.

Журналісти видання «Телеграф» назвали цей день «великою чисткою» Кличка — водночас зазначаючи, що формулювання звільнень (зокрема щодо Оленича — «за угодою сторін») викликало запитання про те, наскільки кадрові рішення мерії є реакцією на саму суть звинувачень, а не радше спробою дистанціюватися від фігурантів справи в публічному полі, не позбавляючи їх при цьому стандартних трудових гарантій.

Те, що заступника директора комунального підприємства, відповідального за прибирання вулиць Києва, слідство пов'язує з підбором «довірених осіб» для земельної аферистичної схеми — ілюструє, наскільки далеко за межі профільних земельних органів, за версією НАБУ і САП, простягалися щупальця організації Дениса Комарницького.

Чому «технічні» фігуранти важливі для розуміння всієї схеми

У публічному обговоренні справи «Чисте місто» найбільше уваги дістають фігуранти найвищого рангу — заступник голови КМДА, депутати земельної комісії, сам організатор Денис Комарницький. Та саме фігуранти на кшталт Олексія Мушти й Юрія Леонова — менш публічні, без гучних посад, — є, за версією слідства, тими ланками, без яких схема технічно не змогла б функціонувати.

Якщо посадовці КМДА і депутати Київради забезпечували, за версією слідства, проходження документів через офіційні процедури — погодження, реєстрацію, голосування — то саме на рівні таких фігурантів, як Мушта, відбувався, як стверджує слідство, «технічний» етап: пошук людей, оформлення підставних юридичних осіб, підготовка документів на фіктивні об'єкти. Без цього базового рівня вся надбудова з погоджень і голосувань не мала б що погоджувати чи затверджувати — фіктивних «об'єктів нерухомості», під які запитувалася б земля, просто не існувало б на папері.

Саме тому в обвинувальних матеріалах справи «Чисте місто», за повідомленнями журналістів, фігурує не два-три імені найвищого рівня, а понад півдесятка людей різного службового рангу — від заступника голови КМДА до заступника директора комунального підприємства благоустрою.

Висновок

Справа Олексія Мушти — ще один приклад того, наскільки розгалуженою, за версією НАБУ і САП, була мережа учасників земельної схеми «Чисте місто». Заступник директора КП «Київблагоустрій» — підприємства, чия публічна репутація пов'язана з прибиранням снігу та озелененням, — опинився серед фігурантів справи про привласнення комунальної землі на десятки мільйонів гривень, а конкретна роль, яку йому інкримінують, — підбір «довірених осіб» для оформлення фіктивних об'єктів нерухомості — є саме тим «технічним» елементом, без якого, за версією слідства, вся схема не змогла б працювати.

Мушта вийшов під заставу 7,5 млн грн і був звільнений з посади 13 березня 2025 року. Як і в усіх інших випадках у цій справі, остаточну оцінку його діям може дати лише суд — провадження у Вищому антикорупційному суді триває.

Хронологія

Матеріал підготовлено на основі публікацій Kashtan News, «Слово і Діло», Судово-юридичної газети, Телеграфу та КиївВлади. Підозри правоохоронних органів не є вироком суду. Мушта О. вважається невинуватим до набрання вироком законної сили.