Петро Оленич народився 27 липня 1982 року в Очакові на Миколаївщині. Юридичну освіту здобув у Київському національному університеті культури і мистецтв, отримавши диплом у 2004 році. Його кар'єра в державному управлінні почалася того ж року з посади провідного спеціаліста відділу інформаційних технологій Міністерства юстиції — типовий старт для молодого юриста, який обрав шлях державної служби.
Наступні роки Оленич провів, поступово просуваючись службовими щаблями в напрямку, що згодом визначить усю його кар'єру — управління землею та реєстрацією прав на неї. У 2012–2014 роках він очолював відділ Державного земельного агентства в Сумській області — установи, яка на той час відповідала за державний земельний кадастр і реєстрацію земельних ділянок по всій Україні.
У березні 2017 року Оленич перейшов до КМДА — спочатку на посаду першого заступника директора Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій, а вже в липні 2018 року, всього на кілька тижнів (з 9 по 26 липня), очолив Департамент державної реєстрації КМДА. Ця короткочасна посада стала фактично трампліном: невдовзі Оленич очолив один із найбільш «земельно чутливих» органів міської влади — Департамент земельних ресурсів КМДА, який він очолював із 2018 по 2021 рік.
Департамент земельних ресурсів КМДА — це орган, через який проходять усі питання розпорядження комунальною та державною землею в межах Києва: підготовка проєктів рішень про передачу ділянок в оренду чи власність, погодження містобудівної документації із земельними питаннями, ведення реєстру земельних ділянок комунальної власності. У місті, де ціна квадратного метра землі під забудову в центральних та привабливих локаціях вимірюється мільйонами гривень, керівник цього департаменту — одна з найвпливовіших і водночас найризикованіших посад в адміністрації.
1 квітня 2021 року Оленич отримав підвищення — був призначений заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень. У зону його відповідальності увійшли одразу дві ключові сфери: цифрова трансформація міста (зокрема впровадження електронних сервісів для містян) та координація земельних відносин — тобто фактично він продовжував курирувати ту ж сферу, тільки тепер уже на рівні заступника мера, з повноваженнями погоджувати рішення департаментів, включно з тим самим Департаментом земельних ресурсів, який сам же й очолював роками раніше.
6 лютого 2025 року НАБУ та САП оголосили про результати багаторічної операції «Чисте місто» — розслідування організованої злочинної діяльності, пов'язаної із заволодінням комунальною землею Києва через так звану «туалетну схему»: оформлення права власності на фіктивні (неіснуючі) капітальні споруди з подальшим отриманням під них земельних ділянок «для обслуговування» в обхід земельних торгів.
Петру Оленичу повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу — створення злочинної організації, замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. За версією слідства, саме на рівні заступника голови КМДА, відповідального за земельні питання, відбувалося адміністративне «прикриття» та погодження рішень, які забезпечували проходження фіктивно оформлених земельних справ через бюрократичні процедури КМДА.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Оленичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 15 мільйонів гривень — одна з найбільших застав серед усіх фігурантів справи, поступаючись лише заставі депутатки Київради Олени Марченко (50 млн грн). Оленич заставу вніс і вийшов на свободу, продовжуючи на той момент формально залишатися на посаді — щоправда, з обмеженнями, накладеними судом.
За версією НАБУ і САП, заступник голови КМДА, відповідальний за земельні відносини, не просто «не помічав» оформлення фіктивних споруд на комунальній землі — він був одним з організаторів схеми, яка системно перетворювала державну бюрократичну процедуру на інструмент привласнення міської власності.
Через місяць після оголошення підозр, 13 березня 2025 року, мер Києва Віталій Кличко повідомив про кадрові рішення щодо посадовців, причетних до резонансних справ. Окрім Оленича, того ж дня були звільнені перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов та заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта, а УДАР рекомендував Київраді відкликати з посади голову земельної комісії Михайла Терентьєва.
Однак спосіб, у який Оленич залишив КМДА, став окремим скандалом. Замість звільнення «за статтею» у зв'язку з кримінальним провадженням, його звільнили «за угодою сторін» — формулювання, яке за українським трудовим законодавством передбачає взаємну згоду роботодавця і працівника та, як правило, супроводжується виплатою компенсацій.
Журналісти видання Kashtan News підрахували, у скільки бюджету Києва обійшлося звільнення Оленича. За даними публікації під промовистою назвою «Бідний корупціонер», за неповні два місяці роботи у 2025 році (до звільнення 13 березня) Оленич отримав:
— компенсацію за невикористану відпустку в розмірі приблизно 35–40 тисяч гривень;
— щомісячну заробітну плату, розмір якої, за різними підрахунками та з урахуванням преміювання, коливався в діапазоні від 60 до 400 тисяч гривень залежно від місяця;
— матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі близько 122 тисяч гривень;
— додаткові виплати на медичне обслуговування та інші соціальні гарантії на суму понад 100 тисяч гривень.
Сукупно, за оцінкою журналістів, виплати Оленичу за період його роботи у 2025 році — той самий період, коли йому вже було повідомлено про підозру у справі «Чисте місто» — склали близько 394 тисяч гривень.
Справа «Чисте місто» не завершилася навесні 2025 року. У грудні 2025-го стало відомо про нову підозру, повідомлену Петру Оленичу — на цей раз, за повідомленнями медіа, йдеться про рішення, ухвалені ще до його призначення заступником голови КМДА у квітні 2021 року, тобто в період, коли він очолював Департамент земельних ресурсів (2018–2021).
Деталі цієї нової підозри станом на момент публікації цього матеріалу повністю не розкриті, проте сам факт того, що НАБУ і САП через майже рік після першої хвилі підозр у справі «Чисте місто» висувають Оленичу новий епізод, свідчить: слідство продовжує опрацьовувати документообіг Департаменту земельних ресурсів за весь період його керівництва, а не лише за період роботи на посаді заступника голови КМДА.
Кар'єра Петра Оленича — це майже підручниковий приклад того, як профільна освіта в галузі земельного права та реєстрації прав власності, поєднана з послідовним просуванням через регіональні та столичні органи земельних ресурсів, привела людину на одну з найвпливовіших посад в адміністрації Києва — заступника голови КМДА, відповідального за землю та цифровізацію.
Саме ця посада, за версією НАБУ і САП, перетворилася на інструмент організованої злочинної діяльності у справі «Чисте місто»: через апарат, який мав би контролювати законність земельних рішень, проходили, як стверджує слідство, фіктивно оформлені об'єкти та ділянки на десятки мільйонів гривень. Незважаючи на підозру і заставу 15 млн грн, звільнення Оленича з КМДА відбулося в максимально комфортній для нього юридичній формі — «за угодою сторін», із повним пакетом компенсаційних виплат. А поява нової підозри у грудні 2025 року показує, що для слідства справа Оленича далека від завершення.
Матеріал підготовлено на основі публікацій Радіо Свобода, UA.News, Kashtan News, Телеграфу та КиївВлади. Підозри правоохоронних органів не є вироком суду. Оленич П.С. вважається невинуватим до набрання вироком законної сили.